РЯДКИ ІСТОРІЇ ШКОЛИ В ІМЕНАХ

АЛЬБОТА Леонід Олексійович (12. VII. 1927, Чернівці) - український вчений-хімік і педагог. Кандидат хімічних наук. Народився в сім'ї вчителів з багатими культурними традиціями. Його пращур займав високу посаду при дворі молдавського господаря (князя) Штефана Великого. В 1937-1944 роках з перервою навчався в Чернівецькому ліцеї ім. Пумнула. В 1951 закінчив хімічнй факультет ЧДУ, де з 1962 року працює доцентом. Автор понад ста наукових праць і винаходів.
БАЛАН Теодор (26.УП. 1885, м. Гура-Гуморулуй, Румунія - 25.XI. 1972, там же) - рум. історик і педагог. Доктор історичних наук, пофесор. Вищу освіту здобув у Чернівецькому та Віденському ун-тах. В 20-30-х і в 1941-44 роках - професор історії Чернівецького ліцею ім. Пумнула. Основні праці: «Повстання селян Кимполунзького околу в 1805 р.» (1923), «Брати Гурмузакі і газета «Буковина» (1024), «Сім'я Ончулів: Студії і документи» (1927), «Буковина в світовій війні» (1929), «Лук'ян Кобилиця», «Євдоксій Гурмузакі та його збірники документів» (1944). Широкий європейський резонанс здобув шеститомник «Буковинські документи» (1933-1942), підготовлений вченим.

БУМБАК Васіле (7.11.1837, с. Костина Сучавського повіту - 27.11.1918, Сучава) -рум. письменник, літературознавець і перекладач. Доктор наук. В 1854-61 вчився у Чернівецькій гімназії, де приятелював з М. Емінеску. На його поезії писав музику Сидір Воробкевич.

БУМБАК Іон (31.1.1843, с. Костина Сучавського повіту-25. V. 1902, Чернівці) -рум. письменник, літературознавець, педагог. Доктор філологічних наук (1875). Навчався в Чернівецькій вищій гімназії, був щирим другом М. Емінеску, з яким разом жив на квартирі у А. Пумнула. З 1884 - професор рум. мови в гімназії. В 1901-1906 роках директор філіалу Чернівецької вищої гімназії. Автор низки творів, студій і посібників для загальноосвітніх шкіл Буковини.

ВІРСТА Теомістокль (15.X. 1923, с. Іспас Вижницького р-ну) -.український художник й архітектор. Середню освіту здобув у Чернівецькому ліцеї ім. Пумнула, а спеціальну вищу - в академіях мистецтв Бухареста і Відня. З 1950 живе у Франції. Один із зачинателів нового напрямку в історії повоєнного модернізму в мистецтві. Автор численних абстрактних композицій, що відзначаються яскравим колоритом. У 1998 відвідав рідну школу у Чернівцях.

ВОЛЬФ Стефан (1823, Австрія- 1898, Чернівці) -директор і викладач латинської мови Чернівецької вищої гімназії в 1859-1887 роках. Автор підручника з латинської мови, який неодноразово перевидавався, монографії «Ретроспективна історія Чернівецької вищої гімназії за 1850-1872 роки». Під його редакцією друкувалися «Щорічники» гімназії і навчальні програми.
 
 
 

ВОРОБКЕВИЧ Григорій Іванович (10.1.1838, Чернівці - 24.ХІ.1884, там же) -український поет. В 1856 успішно склав екзамени на атестат зрілості у Чернівецькій вищій гімназії. Був священиком у Львові, Чернівцях. Писав вірші спочатку німецькою, а потім українською мовами. У кращих своїх творах у дусі народних псень показав тяжке життя буковинського трудового люду. зобразив картини визвольної боротьби українського народу під проводом Б. Хмельницького.

ВОРОБКЕВИЧ Сидір Іванович (5.V. 1836, Чернівці -19.IX. 1903, там же) - український письменник, композитор. музично-культурний діяч і педагог. В 1859 успішно клав екзамени на ма'гуру (атестат зрілості) у Чернівецькій вищій гімназії. З 1875 -професор музики Чернівецького ун-ту. Автор багатьох і різноманітних за жанром літературних, музичних творів - пісень і хорів, романсів, оперет. Писав музику на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, В. Александрі, М. Емінеску, В. Бумбака.
 
 
 

ГОЯН Леон (12.II.1841, с. Стара Жадова, тепер Сторожинецькогор-ну- 16.VII. 1911, Сучава)-буковинський віолончеліст, піаніст і скрипаль. Закінчив Чернівецьку вищу
гімназію. Був учнем А. Пумнула. В 1861-66 навчався у Віденській консерваторії. Виступав з концертами в багатьох містах Австрії і Букові-ши, в Чернівцях. Великим успіхом у слухачів користувалися виступи струнного квартету під керівництвом Гояна.

ГРИГОРОВИЧ Раду (1911, Чернівці) - протягом 1925-33 років навчався в ліцеї ім. Пумнула, згодом закінчив Чернівецький ун-т. Дійсний член, а в 1990-94 роках віце-президент Румунської АН.
 

ЕМІНЕСКУ Михаїл (15.1.1850, с. Іпотешти Ботошапського повіту, Румунія - 15.VI. 1889, Бухарест) - великий румунський поет, публіцист, громадсько-культурний діяч, почесний академік Румунської АН з 1948 (посмертно). В 1860-66 рр. з перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії, де його наставниками були такі талановиті педагоги, як А. Пумнул, Е. Р. Нойбауер, С. Вольф. Автор багатьох поетичних, прозових і публіцистичних творів, статей, записів румунського 4^ольклору. Прихильно ставився до української культури, знав українську мову, високо цінив творчість М. Драгоманова та І. Франка, тепло привітав першу українську газету в Чернівцях «Буковинська зоря» (1870). В 1885 лікувався в Одесі, бував у Львові, милуючись його архітектурними шедеврами. В 1989 з нагоди 100-річчя з дня смерті Емінеску у СШ № 1 відкрита кімната-музей. У тому ж році на подвір'ї колишнього особняка, де проживав професор Пумнул і на квартирі якого жив поет, відкрито пам'ятник Михаїлу Емінеску. 6

ЖУКОВСЬКИЙ Аркадій (12(25).1.1922, Чернівці) -український історик, публіцист, педагог, громадський діяч. Доктор історичних наук, професор. Академік АН України. Закінчив Чернівецький ліцей ім. Пумнула. В 1940 р. разом з батьками виїхав за кордон. В 1949 закінчив університет в м. Грац (Австрія). З 1960 професор Паризького ун-ту, а з 1969 одночасно і професор Українського вільного ун-ту (УВУ, Мюнхен). Один з авторів і редакторів відомої у всьому світі 10-томної «Енциклопедії українознавства» (Париж-Мюнхен, 1954-1989). Автор монографій: «Буковина: Її минуле і сучасне» (у співавторстві, 1956), «Петро Могила й питання єдності церков» (Париж, 1969), «Історія Буковини» (Чернівці, Аркадій         1991-1994, кн. 1-2), «Нарис історії України» (разом з О. ЖУКОВСЬКИЙ     Субтельним, Львів, 1991), «Історія України» (франц. мовою, Париж, 1993). Почесний доктор Чернівецького ун-ту (1995). Почесний громадянин Чернівців.

ІВАСЮК Михайло Григорович (25.ХІ.1917, м. Кіцмань - 5.II.1995, Чернівці) -український письменник, фольклорист, науковець, педагог. Середню освіту здобув у Кіцманській гімназії і Чернівецькому ліцеї ім. Пумнула. Згодом закінчив Чернівецький ун-т. З 1946 року вчителював у Кіцмані, а в 1964-87 роках доцент ЧДУ. Автор низки повістей, романів і оповідань («Червоні троянди», «Двобій», «Вирок», «Балада про вершника на білому коні», «Лицарі великої любові»). Посмертно вийшов історичний роман «Турнір королівських блазнів» (Чернівці, 1997). Синові Володимиру Івасюку присвятив зб. поезій «Елегії для сина» (1991) і документальну повість «Монолог перед обличчям сина» (1988).

КАЙНДЛЬ Раймунд-Фрідріх (31 .VIII. 1866, Чернівці - 15.III. 1930, м. Грац, Австрія) - австрійський історик, етнограф, фольклорист і педагог. Вихованець Чернівецької вищої гімназії. В 1891 закінчив Чернівецький ун-т. Основні праці: «Історія Буковини» (1888-93, тт. 1-3), «Українці на Буковині» (у співавторстві, 1889), «Гуцули» (1894), «Історія німців Прикарпаття» в 3-х томах (1907-1911), «Історія Чернівців» (1908). Збирав і вивчав український фольклор. Автор статей про творчість І. Франка, В. Гнатюка, В. Щурата.

КУШНІРИКІван Григорович (8.III. 1924, с. Малятинці, тепер Кіцманського р-ну) - український письменник-перекладач і педагог. Член Спілки письменників України. В 1941-44 роках навчався в Чернівецькому ліцеї ім. Пумнула. Протягом 1944-1984 вчителював у школах області. Переклав понад 20 романів і повістей письменників Румунії, зокрема твори М. Емінеску, І. Крянге, М. Садовяну, Л. Ребряну, О. Панку-Яшь, 3. Станку, а на румунську мову переклав новели В. Стефаника.

МАКСИМОВИЧ Євген (10.II.1857, м. Вашківці, тепер Вижницького р-ну -27.IV. 1928, Чернівці)-український живописець. Середню освіту здобув у Чернівецькій
гімназії, а вищу - у Віденській академії мистецтв. Автор багатьох жанрових картин, пейзажів, портретів митрополитів Буковини С. Мораріу, А. Чуперковича, В. Репти. Брав участь у розписі фресок резиденції буковинських митрополитів у Чернівцях.

МАНДИЧЕВСЬКИЙ Євсебій (17. VIII. 1857, с. Молодія, тепер Глибоцького р-ну -13. VII. 1929, м. Шульц поблизу Відня) - український і австрійський композитор, музикознавець, диригент і педагог. Доктор музикологіїі доктор філософії. Середню освіту здобув у Чернівецькій вищій гімназії. Одночасно вчився музики у Сидора Воробкевича. Вперше здійснив повне видання музичних творів Ф. Шуберта, Й. Гайдна, Й. Брамса. Писав музику на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, В. Александрі, М. Емінеску, Г. Гейне. Автор численних наукових студій. Обробив багато румунських, німецьких, угорських народних пісень.

МІКУЛІ Кароль (31-Х. 1821, Чернівці-21.У. 1897, Львів)-український, румунський і польський піаніст, музичний фольклорист, педагог. В 1839 закінчив Чернівецьку вищу гімназію. В 1844-46 роках учився в Парижі у Фредеріка Шопена. З 1857 -директор і викладач Львівської музичної школи (з 1880 року -консерваторія). Автор багатьох фортепіанних п'єс, інструментальних творів,
танців (вальси, полонези, мазурки), обробок музичного фольклору різних народів Європи.

НОЙБАУЕР Ернст-Рудольф (14.IV. 1820, м. Іглау, тепер Чехія - 5.V.1890, м. Радівці, Румунія) - австрійський письменник і педагог. В 1850-72 роках професор історії і геогра4іії Чернівецької вищої гімназії, його улюбленим учнем був славетний румунський поет М. Емінеску. Щирий приятель Ю. Федьковича, С. Воробкевича та ін. діячів укргіїнської культури на Буковині. В 1872 призначається директором Ерпст-Рудольф     новоутвореної німецької гімназії в Радівцях. Основні твори: зб. «Пісні з Буковини» (1855), «Буковинські оповідання» (Радівці, 1874), «Сестра із села Шипіт», «Ногайя, або Битва в степу» (1875). Автор тексту до альбому Ф. Кнаппа «Ілюстрована Буковина» (Відень, 1874). За мотивами одного з переказів Нойбауера Ю. Федькович написав поеми «Юрій Гінда» і «Шипітські берези».

ОБРІСТ Йоганн-Георг (26.1843, м. Єнбах, Австрія - 1901) - австрійський поет, перекладач і педагог. В 1868-73 роках вчителював у Чернівецькій вищій гімназії, був близьким другом Сидора Воробкевича. В 1870 р. у Чернівцях видав однотомник поезій Т. Шевченка у власних перекладах.

ПАНЧУК Ігор Ельпідефорович (1926, Чернівці - 16.IV. 1971, там же) - український вчений-хімік і педагог. Кандидат хімічних наук, доцент. В 1941-44 навчався в ліцеї ім. Пумнула. Учасник Великої Вітчизняної війни. Після закінчення хімічного фак-ту Чернівецького ун-ту працював тут доцентом. В 1955 обирався депутатом міської ради. Онук буковинської письменниці Ольги Кобилянської, про яку залишив цікаві спогади.

ПІЛАТ Ізраїль Мойсейович (4.1.1929, м. Бельци) - український вчений-фізик і педагог, кандидат фізико-математичних наук, доцент. Народився в сім'ї службовців. В 1945 році закінчив Чернівецьку СШ № 1, а в 1950 - фізико-математичний ф»-^' Чернівецького ун-ту. З тих пір працює тут на кафедрі загальної фіізики. Автор 200 наукових праць, 29 винаходів, 7 зарубіжних патентів. Підготував більше десяти кандидатів і докторів наук, серед них академік АН України Л. І. Анатичук

ПУМНУЛ Арон (с. Кучулата Брашовського повіту, Румунія - 25.1.1866, Чернівці) -румунський вчений-філолог, педагог. В 1838-42 навчався в гімназіях Блажа і Клужа, а в 1843-46-у Віденській духовній семінарії. Активний учасник революції 1848 року в Трансільванії, а після її поразки емігрує до Чернівців. Тут редагує румунську газету «Буковина» (1848-50), яку видавали брати Гурмузакі. В 1849-66 завідував кафедрою румунської мови і літератури в Чернівецькій вищій гімназії. Його учнем тут був поет М. Емінеску. Ім'я Пумнула було присвоєно ліцею в 1918 році, коли королівська Румунія окупувала Північну Буковину. Автор знаменитої чотиритомної «Хрестоматії румунської літератури» (1862-65).

РЕПТА Володимир (25.XII. 1841, с. Банилів, тепер Вижницького р-ну-24.ІУ.1926, Чернівці) - український церковний діяч, публіцист. Доктор теології, професор. У Чернівцях закінчив вищу гімназію (1865) і теологічний інститут (1868). В 1875 призначається професором теологічного ф-ту новоутвореного ун-ту, де чотири рази обирався деканом, а в 1883-84 роках-ректором ун-ту. В 1902-1924 митрополит Буковини. Протягом 1876-95 - інспектор народних шкіл краю. Обирався депутатом австрійського парламенту. Автор праць з теології, фольклору. Почесний член Румунської Академії наук.

СБІЄРА Іон (1.XI.1836, с. Нижній Городник Сучавського повіту - 20.X.1916, Чернівці) - румунський історик, фольклорист, педагог. Доктор філології (1886). Дійсний член Румунської АН (1866). В 1849-57 роках навчався в Чернівецькій вищій гімназії, а в 1857-61 - у Віденському ун-ті, де студіював право, ^^о^ф^о та лінгвістику. В 1861-71 -молодший викладач Чернівецької вищої гімназії, був учителем М. Емінеску. В 1875-1906 роках професор румунської мови Чернівецького ун-ту. Автор багатьох наукових праць з фольклору та історії, зокрема: «Народні пісні» (Чернівці, 1866), «Румунські народні казки» (1886), «Сім'я Сбієрів» (1889), «Григоре Уреке» (Бухарест, 1884), «Твори Мирона Костіна» (Чернівці, 1886).

СИНЕЛЬНИКОВ Георгій Власович (22.1.1898, с. Новоаннівка Краснодонського р-ну Луганської обл. - 24.XII. 1989, Чернівці) - український письменник і педагог. В 1932 закінчив Луганський пед. інститут, потім працював у школах. Учасник Великої Вітчизняної війни. З 1944 проживав у Чернівцях, де викладав математику спочатку в СШ № 1, а потім СШ № 23. Автор повістей «В одній школі» (1958), «Друзі-товариші» (1956), зб. оповідань «Люди, скажіть» (1967), «У трикутнику» (1972), «Бузок цвіте» (1978). Член Спілки письменників України.

СТРУЖИНСЬКИЙ Віктор Андрійович (29. VI. 1932, Ленінград - 26.ІУ. 1966, Англія;
похований на Новодівочому кладовищі в Москві) - вчений в галузі електроніки і кібернетики, поет. Кандидат технічний наук. Дитячі роки провів у Таганрозі. Батько загинув на фронті в роки Великої Вітчизняної війни. В 1951 на відмінно закінчив Чернівецьку СШ № 1, а в 1955 - Московський енергетичний інститут. Автор ряду наукових праць і відкриттів. На запрошення англійських властей працював у науково-дослідній лабораторії. При проведенні експерименту стався вибух, що призвело до загибелі вченого. Писав поезії, мав гарний голос. Удостоєний Ленінської премії - вищої державної нагороди в колишньому СРСР. Його девіз у житті: «Завжди трудитись, завжди вчитись, завжди вперед прагнути».

ТОМАЩУК Костянтин (13 .III. 1840, Чернівці - 19.Х. 1889, Відень) - перший ректор Чернівецького ун-ту в 1875-76 роках. Доктор права, професор, депутат австрійського парламенту, блискучий оратор. Вихованець Чернівецької вищої гімназії.

ФРАНЦОЗ Карл-Еміль (25.X. 1848, м. Чортків, тепер Тернопільської обл. -28.1.1904, Берлін) -австрійський письменник і літературознавець. В 1859-67 навчався в Чернівецькій вищій гімназії, а в 1867-72 - на юридичному с})-ті Віденського і Грацького ун-тів. Автор реалістичних творів про життя західноукраїнського селянства. В романі «За справедливість» (1882) відобразив антифеодальний рух на Прикарпатті сер. XIX ст. Дослідник і популяризатор української літератури. Ряд критичних студій присвятив Т. Шевченку. В 1870 у Чернівцях видав збірник «Букові листки», в якому надрукував поезії Т. Шевченка, Ю. Федьковича.С. Воробкевича.

ШТЕРН Вольф (1897, с. Волока, тепер Вижницького р-ну - 1961) - закінчив Чернівецьку вищу гімназію. Учасник вікопомного Буковинського віча у Чернівцях 3.XI. 1918 року, яке ухвалило рішення про приєднання Північної Буковини до України. Організатор і активний учасник повстаня солдатів 113-го румунського піхотного полку в Чернівцях 17 листопада 1919 року.

ШТЕРН Лео (27.III. 1901, с. Волока, тепер Вижницького р-ну -р.см. невідомий, Берлін) - німецький історик, політолог і громадський діяч. Дійсний член Німецької АН. Закінчив Чернівецьку вищу гімназію, а в 1927 — Віденський ун-т. Після 1945 року працював тут професором. В 1953-59-ректор ун-ту ім. Мартина Лютера в м. Галле-Віттенберг (Німеччина). В 1963-75 віце-президент Німецької АН. Автор багатьох наукових праць в галузі новітньої історії, зокрема, книги «Вплив Великої Жовтневої соціалістичної революції на Німеччину і німецький робітничий рух» (1960).

ШТЕРН Манфред (1896, с. Волока, тепер Вижницького р-ну- 1954)-військовий і політичний діяч. Середню освіту здобув у Чернівецькій вищій гімназії. Під час першої світової війни був мобілізований до австрійської армії, на фронті потрапляє в російський полон. Учасник Жовтневої революції і громадянської війни в Росії, Гамбурзького повстаня в 1923 р., громадянської війни в Іспанії в 1936-38 роках. Тут під іменем генерала Еміля Клебера командував легендарною 11-ю інтернаціональною бригадою, в якій воювало проти фашистів багато буковинців. В 1933-35 - головний військовий радник ЦК Компартії Китаю і керівник визвольного маршу Китайської народної армії. В 1938 незаконно репресований сталінськими аральними органами і кинутий до концтабору, де і помер. Посмертно реабілітований.
 

Гімн школи	Літопис школи	Директори школи	Рядки істрії школи в іменах	Школа і сучасність Учнівська династія - 48 років разом зі школою.